Я постукаю в двері, відкрий, даруватиму квіти.
Обійму і триматиму доти, поки будеш тремтіти.
Витри сльози солодко-солоні, поглянь мені в очі…
Там назавжди пропечено серцем: «Кохаю і хочу!»
Залишімо одежі, зірвем покривало з постелі.
І по черзі побачимо світлі малюнки на стелі.
Ні, мені не потрібно розваг, я взаємин шукаю,
Бо до щирої ніжності рук дуже швидко звикаю.
Обернімося в білих птахів, полетімо за хмари.
Розпитаємо в інших світів про закоханих чари.
І дізнавшись, що чисте кохання не має кордонів,
Ми зустрінемо ще один ранок в гарячому лоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233844
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.01.2011
автор: Віктор Нагорний