Стелиться біле латаття,
Пахощі лаванди чути з саду.
Свіча томиться згоранням,
Тополі височать позаду.
Опали локони на плечі,
Твій погляд сум мій розвіває.
Стають яснішими всі речі,
Крадькома вітерець кудись літає.
Сни витають, як птахи,
Співає мелодія в серпанку.
З небес падають зірки,
Ще мить лишилась до світанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233292
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.01.2011
автор: Олеся Вишня