Життя – воно тут і тепер
Буваю я веселим і сумним,
То радісно-піднесеним,
То згніченим…
Ти ж з фотокартки дивишся
Завжди
Печальним поглядом,
Як словом незакінченим…
Тому виною – волі прикра зніченість,
Невизначеність почуття…
Дороги перетнулись – і розбіглися,
Можливість перейшла у небуття…
Нові події доля гонить хвилями…
Змиває… і несе нове буття…
В житті немає місця запізнілому…
І безкорисні сум і каяття…
***
Нагода – те, що на льоту хапають…
Або, водночас, назавжди втрачають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233207
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2011
автор: aleksandr.s1938