Крізь покоління, крізь темряву,болото,мряку,крізь мозок…
Димом, промайнуть мої думки, сягнуть чийогось ока, затихнуть…
Крізь світло, у темряву, у тінь, у майбутнє, пролетять слова…
У мережу, що об’єднала кілька душ, відправлю серця пісню.
Забуваюсь…Затихаю, хоч сміюсь…
Достаток…
Вірність…
Покоління…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233112
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2011
автор: Ярослав Клочник