Ох і Львів, старий Львів.
Ти увесь побілів
Від новорічного свіжого снігу.
А сніг падав та мів...
Поки руки я грів -
Не зупиняв переможного бігу...
Нема більше вже слів,..
Як тоді я хотів
Прогулятись під місячним небом...
Та кругом заметіль, -
Сніг колючий, як сіль,
А з кав'ярні виходити треба...
Он і рік Новий йде,
Снігом білим мете,
Мете та й мете без спочинку...
Що ти, рік, нам приніс?..
Біжу п'яний у ліс,
Під новорічну зелену ялинку...
Думав заяць* сидить,
Зупинився на мить,
А там снігу лише кучугура...
А у лісі Мороз
В вуха б'є, як наркоз...
Така в нього погана натура.
І згадалось кафе,
І хрустальний буфет
Та бокал гарячого рому...
В лісі тиша стоїть -
Небо бринить, наче мідь
І серце вже рветься додому...
... З лісу іній несу,
Ще й небесну красу
Та шишок ялинових впридачу...
Цілу ніч я блукав,
Кроля-брата шукав** -
Все рішав новорічну задачу...
Отакий Новий рік...
Краще березовий сік
Пити з др́узями у з́атишній кухні.
І дивитись в вікно,
Як дід Мороз п'є вино***
І Снігурка з вітром танцє у сукні...
* - Брат кроля
** - Бо ж рік кроля
*** - І ніс на вітрі уже червоніє
2. 01. 2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232702
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 03.01.2011
автор: Д З В О Н А Р