Він плаче без сліз.
Сльози вже всохли давно.
Без мами і тата він ріс,
І мало любив хто його.
Спочатку шукав почуття
Все вірив, що щастя знайде.
Вже потім, хоча б співчуття.
Надіявся, що біль мине.
Ніяк не минав отой біль,
Пробрав його тіло на скрізь.
Для світу він є лишень міль,
Як звернення чує, лиш «брись».
Його проміняли батьки…
Горілка, то щось. А, дитина?
Вони собі смалять люльки,
А хлопчик? Біднесенький гине.
Державі насрати на нього.
Нажива маячить в очах.
В тій владі немає нічого живого.
Спи, бідне дитятко, в кущах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232668
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2011
автор: Ярина Яра