Сніги, сніги…

Яка  сріблиста  білина
від  косогора  до  млина,
і  далі-наперекосяк...
Увесь  морозом  день  просяк.
Ввірвались  в  білі  береги
сніги....
Розвоєм  сніжних  перелин
ховає  річку  небоплин.
Немов  у  білий  пуховик
час  упірнув,  і  в  ньому  зник.
Усе  довкілля  замело-
заледве  мріє  в  них  село  -
в  сніги  завіялось,  нема...
Зима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231707
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.12.2010
автор: Omega