Плач щастя,
Солодкі сльози,
Це те, що відчував Христос;
Виллється сік березовий на волю,
Увійде в сиру землю свіжа кров.
З"являються на тілі життя шрами,
Без них би не було життя.
землею залікую берез рани.
серед берез лікується душа.
Життя - проблема,
яку не вирішити смертю.
що смерть? ми із народження при ній!
у смерті надто багато сенсу.
та більше в нас самих брехні.
горілки й горя часто смаки так схожі,
І часто тяжко
без горілки
зберегти,
Просту і святу людську рису
невигідної шлунку
доброти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231627
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2010
автор: C3H5(ONO2)3