Вервечка 9

І  все  Тобі,  о  Боже,  поверта!
Твоє  –  тобі.  А  не  Твоє  –  кому?
Черві  –  червиве.  Пам’ять  на  кону.
Без  пам’яті  –  причинна  марнота.

Життя  порожнє  і  біжить  не  так.  
І  мілко.  Й  мулько…  Ось  дають  канун.
І  важча  серце,  тріска  мов  кавун,
Спливає  соком…  Суть  така  проста  –  

Це  кров  болить.  Це  вироста  душа.
І  в  світ  правдиве  слово  вируша.

Воно  з  орбіт  душі,  де  кров  болюча,
Де  пам’ять  справжня,  і  дорога  суща.

Все  просто,  ясно,  і  душа  уклінно
Знов  просить  жити  на  нових  глибинах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231524
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2010
автор: Отя