Я зараз розповім тобі про мене,
щоб інші ще не встигли,
щоб від чужих те не почув...
Я напишу тобі
у куцохвостому посланні
правду.
Бліду, змарнілу , трохи нездорову
тобі під двері у шпарину
підкладу записку.
Тремтять свічки,
тримаючи у полі зору
нагую правду: "Я тебе кохаю!"
Зсувається пітьма,
мов кашемірове кашне.
Твоїм ренгенам віддаюсь несміло.
Переминається з ноги на ногу час,
нервові щупальці впіймали скутість
і росхитали сумнівів дверцята...
каюсь! Каюсь? Ні - !!!
Адже спурхнув вже горобець,
вже тріснула у дзьобику зернинка правди
посипались в твої долоні крихти слів...
Сховатись...
Сховатись, хіба що у твої чагарники на грудях,
і там попискувать мов мишка...
Тепер ти знаєш все про мене!
...зашарілась...
В поштовій скринці на моїх зап"ястках,
знайду стрічки шовкові і оксамитові сувої...
Я розгорну епістолярні переливчасті скарби.
...Ледь-ледь торкаючись гарячим язичком,
намугкотиш у відповідь: "КОХАЮ..."
Тепер про тебе я все знаю!
(Автор малюнку Gala.vita)
22.12.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230423
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: gala.vita