Так вчасно і незрозуміло
з"явився ти.
Тоді ще жарко сонце гріло
своїми вечорами теплоти.
Як часто ми сиділи на альтанці,
або на коліна мої лягучи,
думками слівними у танці
складали майбутнє разом уночі.
А далі спогади солені
стікають із очей моїх.
І разом з ними літній вечір,
коли під ранок перейшла поріг.
Молилася всю ніч я Богу,
просила допомоги плачучи,
боліло серце, ніби рогом
кололо щось страшне палаючи.
Із п"ятниці в суботу дуже довго
тягла мене нічна пора.
А я чекала хоч малого,
та звільнення розлуки тягаря.
І на п"ятнадцяте в суботу
світило сонце, вітер грав.
І взялися ми знов за руки
і знову серця стукіт зазвучав.
Ми вдруге разом, назавжди!
У день цей радість зацвітає,
і день цілий коханням грає.
Наповнили його коханням ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2010
автор: I.n.g.a.