Стікає сон
межи долонь,
мов із лушпинок
зерня в землю.
Ранковий сонячний клаксон
включив веселі
каруселі.
І межи променів у сніг
упав беззвучний блиску
сміх.
Ні наступить, ні обійти -
ні я не я, ні ти не ти.
У власний входим сміходень.
У грудях дзвоник: дзень-дзень-дзень!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229870
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 19.12.2010
автор: Omega