Я сосна.
І шкіра моя
Тріска*.
Спробуй, зрубай мене.
Я буду іще
Жива.
Волоссям
Схоплюся вниз.
Хоч кличуть уверх небеса.
Я буду ні в сих,
Ні в тих
Слухать як-то гарцює
Зима.
Ти торкайся,
Люби мене.
І сотню моїх сестер.
І світ відповість тобі,
Що кохання -
Воно
Просте...
*тріска - не риба,шановне панство, а тріска як тріскуча, але не у сенсі того, що тріщить, а у тому, що легко покривається тріщинами, ніжна і чутлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229839
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 19.12.2010
автор: Хельга Ластівка