Душі дифтонг і вітру милозвуччя
Сплітаються в мелодію весни.
Вона щороку інша, незабутня,
Приносить віру і мрійливі сни.
У ній є ніжність і ранкова втіха,
У ній є суть мовчання глибини.
У ній відлуння радісного сміху
Запалює погашені вогні.
Весна – це вічність і миттєвий спогад,
Це наче сон, реальний наяву.
Вона зігріє твій холодний погляд,
І подарує усмішку святу.
Вона розправить твої білі крила,
Вдихне у серце вічную любов,
А на прощання посміхнеться щиро:
«Лети, за рік зустрінемося знов!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229621
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.12.2010
автор: Альбіна Кузів