фосфорне сонце. хворобливість образів.
торкання скул зрізає стрічку спектру...
інакші відчуття, бронхіт вінілу.
серце прагне доторкнутись светра.
минуле на хвості, а в тебе гарні очі...
в маленьких черевичках рештки слідів дитинства.
амфітамінові пігулки - в нічному небі.
і дісторшн у крику вимагає зупинки.
не йдіть від мене, я майже божевільний,
ось шлейфи луни йдуть від мене з кожним словом...
то хоч би ви не йдіть, напівпримарні образи.
...моїх думок від мене не втримати нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229531
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2010
автор: Tansu