Пробач

Що  сталось!  Я  ж  іще  жива!
Удари  серця  в  унісон  з  дощем.
У  ритмі  цім  звучать  пусті  слова,
Що  розділяють  митя  життя  з  кінцем.

Погасло  світло,  музика  не  грає,
Закрилася  завіса  забуття
По  той  бік  сцени  Смерть  мене  чекає,
По  цей  немає  вже  життя.

У  цім  житті  я  була  осінь  горем  вбита,
Що  вірила  в  утопію  твою,
Я  була  осінь,  що  навчилася  любити,
А  ти  спалив  мій  світ,  а  в  нім  любов  мою.

У  сім  житті  я  вбила  мрій  багато,
Тепер  я  на  колінах  прощення  молю,
Та  я  б  мовчала,  що  мені  казати!?
А  знаєш  що,  пробач,  та  я  люблю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229263
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2010
автор: AJ