Я голуб»ям зігріюсь біля тебе.
Так солодко у долі на плечі.
Колись все рвались крила мої в небо,
Під непривітні доторки дощів.
«Я твій союзник!» - кликав вгору вітер.
Та, як коханець, не просив руки.
«О, як це нудно - жити поміж літер,
І бити крила об чужі шибки»…
Дай голуб’ям зігрітись біля тебе.
Намерзлася на волі… досхочу.
Впусти у клітку і замкни. Так треба!
(Світанок прийде - все-одно втечу).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229177
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2010
автор: Журавка