Я звикла бути сильною в усьому
Приймати всі слова такі як є,
боротися крізь сльози, біль і втому.
Не загасало прагнення моє!
Крізь всі сміливі вчинки й добру вдачу
Я почуття душила у собі.
Я думала, кохання не побачу,
самотньо бУло й холодно мені.
Але одного разу взяв за руку,
рішуче змусив принцип перейти.
Не дав мені ні шороху, ні звуку.
У сірій суєті з`явився Ти.
І мрія, наче, давнішня збулася.
Я звикла відбиватись, та повір
без бою я беззахисно здалася,
не залишивши шансів на відпір.
Ти запалив на серці насолоду
від тих хвилин, що я в тобі гублю,
Як в спрагу квіти потребують воду,
я зрозуміла, що тебе люблю.
Невдачі ніжно приберу рукою,
з Тобою дійду кожної мети!
Для тебе, милий, буду я слабкою,
лише кохай, як вмієш тільки Ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2010
автор: Recorder