Зима! Прийшла пора любити
І грітися в обіймах.
Очами сніг топити,
Долонями обличчя гріти.
Вуста тремтять, всередині лавина
Настала довгождана та хвилина
Коли навпроти він стоїть.
Ні слова мовити не зможе…
Співа метіль, неспокій у душі тревоже
«Невже не скаже, що потрібна?
Невже не зватиме своєю?»
І згасне посмішка тендітна.
І захолоне твоє тіло.
Вже ладна будеш ти піти,
Але відчуєш у своїй долоні…
Його рука,обійми ті міцні.
Відчуєш знову ти, кипіння крові.
Візьме у руки він твоє обличчя.
Зігріє поцілунком сніжне серце
І всі розтануть протиріччя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2010
автор: Ненужная Иллюзия