Ми народились із мовою серця, як ніхто в міжпланетному просторі. І доки код людства не стерся - з нами любов, не осторонь.
Мова серця говорить очима, жестами, зрідка - словами. Якщо в таїну її двері прочинете, я - з вами. Мова серця шукає тандему, камертонного відголоску. Мова серця - це вам не родео Котигорошка.
Ніжна і вибухова, мовчазна і промовиста в кожній парі завжди унікальна. Щаслива з калікою і навіть з чудовиськом маніакальним. Бо вона - океан емоцій: знак питання, знак оклику і, навіть, три крапки. Сприймає і обіцянки сорочі, і квакання жабки.
Мова серця... Мова серця... Животворна водиця озерця.
2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228614
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Вячеслав Романовський