надихаюся сонцем і піском
купчастими хмарами на долоні
квіти ростуть без дощу
а дерева у грозовому полоні
сім волхвів прогнозів
їдуть по пустелі на слонах
відсутні очі у служниці
що стелить їм ліжка
три слова про сонце і пісок
достатньо для дощу
пустеля знову гола
волхви йдуть зі сходу
готові впиватися морем
дерева п"ють море!
ростуть в ньому і сміються
такі сни не снилися нікому
хмара народжуються із піску
але вмирає від лісу
пустеля нагодує і пригостить
на два кроки часу
вже немає чому радіти
але слон махає крильми
янгол несе його на плечах
він не втомлюється бути пильним
жінка розпустила косу
розмітає пісок на своєму шляху
волхви не зводять очей з цієї краси
а у неї так мало часу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228380
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2010
автор: Shokolad_12