Ти прожила всього сімнадцять літ,
Не відчувала ніжного кохання,
Не тОнула в обіймах мужніх рук
І не тремтіла з самоти й жадання.
Твоє життя немов казковий сон,
Що маревом туманним зветься.
Почуй серед нічного співу сов
Живе тремтіння мого серця.
Розкрий всю пишну суть свою,
Побачиш, що розгониш світлом
Лиху, марудну, вогку тьму.
Ти янгол, сонцем оповитий.
Можливо, щось тут і неправильно, але написаний був у 17 років, тож хай все лишається, як є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228008
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2010
автор: Йожеф Фламберг