Інколи вдивляєшся у забуті зошити
І знаходиш відповідь там, де не шукав.
І нічого виправить більше вже не зможеш ти,
І не зможеш втримати щастя за рукав.
Над торішнім почерком ти сидиш розгублений
На полях малюєш чорним спориші.
...Чим рівніші літери в зошиті задумані,
Тим стає відчутніший безлад у душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227771
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2010
автор: Анна Кириленко