Як серце повелить…

Мені  з  тобою  легко  серед  світу!
Мені  тепліш  від  того,  що  ти  є!
Я  ж  розквітаю  від  твого  привіту
Й  тоді  мене  ніхто  не  пізнає

Ти  такий  справжній!  І  мені  не  страшно
Ні  бурі,  ні  грози,  ні  самоти.
В  моєму  світі  ти  один  –  найкращий.
Без  міри  й  ступені.  За  гранню  висоти.

Ти  поки  друг.  Ти  ще  не  мій  коханий,
Бо  я  тебе  ще  боязко  люблю…
Та  знаю,  що  зійдемось  ще  шляхами
І  я  в  тобі  багаття  розпалю!

І  будем  МИ.  І  буде  сніг  і  сонце.
І  буде  все,  як  серце  повелить!
І  ми  разом  заглянем  у  віконце,
Щоб  бачить,  як  лелека  прилетить!

22:10      04.12.10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2010
автор: Аліна Шевчук