Шнурки розкидані подвоє,
в кімнаті знову творчий хаос.
На стінах пам'яті сувої,
і книга скарг лежить у шафі.
Ніхто ногою не ступає
ніхто поріг не хоче стерти.
Мій простір тут і помирає,
зі мною мовлячи відверто.
Куди не повернутись - тихо,
куди не глянути - темніє.
Біля очей замерзла крига.
все холодніє...і біліє...
Я поряд з світом - мідна гривня,
яку підкинули бездомним.
Із рук у руки впродовж тижня,
а потім бідна і голодна -
Закинута в кутку кімнати...
Жива лише на фотознімках.
Шнурки в кросівках. Все в порядку.
У книжці скарг з'явилась вкладка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226609
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.12.2010
автор: Іванна Шкромида