Життя несе мене у світ помалу
І кличе пісня до нових висот
Я й так для всіх зробив уже чимало,
Проте не до тугих мені банкнот.
Комусь потрібні велич і пошана,
Комусь грошей на блюдце подавай,
Комусь є добре, а комусь погано,
Комусь служниці подають вже чай.
Хтось пише вірші та все гірші,
Проте балдіє від дурних похвал.
Хтось мало, тільки геніально пише,
Проте нічого не отримує чувак.
Але чомусь усі шукають в світі щастя,
А не отримавши, втікають від життя
І не завжди людей купують різні сласті –
Не завжди у бутті живе гниття.
28.07.2008 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226288
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: jaryj