На жаль, не судилось
Нам бути у парі,
І коле на босо,
Наголо, до крові,
Натравлене кимось
На шумнім базарі,
І дивляться косо,
Насупивши брови.
На жаль, без рентгену
Розчохлені душі,
Розбиті надії
І сіль за губами,
Хтось дихає в спину,
Де хліб наш насущний,
Хто жне, а хто сіє
І що буде з нами?
На жаль, така ноша
І хрест ясеновий
Несуть покоління
Мозолячи руки,
І молиться проща,
І б’ються поклони,
А поміж прокльони
Хай дасть Бог прозріння
Чи дітям, чи внукам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226063
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: kalush