1) Наш страх повернутись
У минуле назад,
В той день, як почали
Наші душі вмирать.
Ці жорстокі убивці,
Що нізвідки прийшли,
Живих не лишали,
Коли гроші знайшли.
І лиш ми залишились,
Бо у місті були,
І помститись поклялись,
Піднявши мечі!...
І небо залилось
Кров'ю із ран,
В той день, як зрівняли
Із землею селян!!
П-пів
Наш страх перед днем,
Наш страх перед ніччю,
А ми світ поведем
До самого кінця!
Наш страх перед світлом,
Наш страх перед тінню,
Ми з собою ведемо
Людей без лиця!!
2) Ми помститись навіки
Поклялися їм,
І Орден Убивць
Тепер вже наш дім.
Ми рідних вернемо,
Або ж цілий світ
Спустим до пекла
На тисячі літ.
І слово останнє:
"За рідних вперед",
І націлений в груди
Тобі арбалет.
Ми хочем вернутись,
Та не знаємо як,
Ми підвладні лиш страху,
Та смертельний той ляк!!
П-пів
3) Ми хочем до рідних
Навіки піти,
Та спершу їх вбивць
Потрібно знайти...
А той, хто стане
У нас на шляху,
Піде за ними,
Кане в Лету...
Якщо винних немає,
То винні усі,
В кожнім є зло,
Навіть в мені,
Якщо винних немає,
То гріх є й в тобі,
Всіх ми знайдемо,
Скараєм усіх!!
П-пів
Ми ж самі бо лиш є
Людьми без лиця!!
І кожен з нас є
Вбивцею без лиця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225781
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 01.12.2010
автор: M.E.(nachtigall)