Червоне і синє

Уповільнене  небо  гортає  бездумно  години,
Засмутивши  дощем  те,  що  ще  залишилось  від  крил…
Все  червоне  нагадує  пір’я  зі  смаком  провини,
Над  безсонням  круки,  а  над  хмарами  зоряний  пил.
А  над  хмарами  колір  очей,  колір  щастя  і  волі…
Повертатиму  час  поки  вистачить  схиблених  сил,
Поки  осінь  немов  ненароком  долоні  і  долі
Знов  єднатиме  звуком  сердець  -  він  ніколи  не  зникне…
І  життя  призначатиме  інших  на  награні  ролі,
А  я  силою  стану,  що  виб’є  колись  твої  вікна…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2010
автор: Quadro.Tony