Зіпсована вистава

Сумна,  щічки  пройняті  осіннім  туманом,
Ти  хочеш  щоб  я  пішов.
Чудовий  сценарій  -  усе  бездоганно...
Шукав  своє  щастя,  та  не  знайшов.

Чому  тоді  очі,  великі  і  сірі
покрила  холодна  роса?
Обличчя  бліде,  і  в  душі  заметілі...
Куди  заховалась,  де  зникла,  поділась
Твоя  неповторна  краса?

Вистава  прекрасна,  ти  грала  чудово,
Та  більше  не  води  мене  за  ніс.
Читай  же  натхненно  душевні  промови,
Ще  раз,  моя  мила,  на  біс!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2010
автор: Йожеф Фламберг