Життя у павутині. В динаміках Бетховен.
Через буденні туги пливе порожній човен.
Усе на скору руку, слова, що без кінцівок.
В клавіатурі – кава і крихти із тарілок.
Розмови про нагальне – придурків, секс, про інше.
Хтось лиє акуратно, хтось з зірочками пише.
Приховані істоти безликі, нейми, ніки...
Нема кому натерти зухвалі жирні пики.
Придумана свобода, життя ніде, окреме.
У пікселі екрану засмоктані проблеми.
Проковтнуті обличчя, слова, гримаси, очі...
Павук у павутині зжирає дні і ночі...
Він виїдає серце, що вже насилу б’ється.
За тебе жовтий смайлік підморгує, сміється...
Ти закриваєш очі - зелені, карі, сині…
І вимикаєш світло. Ти в іншій павутині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225281
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Віктор Нагорний