Ліплю себе щомиті і щоднини
з неспокою, любові і жалів.
Боюсь прожить амебно-половинно...
Мій часоплин, проснувшись, ошалів.
Така земна... Скресає сон в повіках,
гарячих дум бурхлива круговерть.
Розкрилені у дощ сяйливі вікна.
Вчорашні дні заклеєно в конверт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225048
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: Omega