Вмираю з голоду, хоч на землі живу багатій,
Немає сили, сам один у хаті.
Опухли ноги, важкі стали вії,
Та тліє в слабкім тілі ще надія.
Дружина вмерла, вмер сусід Гаврило.
Просто в дворі сховав його в могилу.
Забив дошками вікна й двері в хату
І ледве до хліва заніс лопату.
Гнобили нас і шляхта, і татари,
Та хліб останній з хат не забирали.
Прийшли й забрали все більшовики.
Хто не давав, - здіймали на штики.
Коли побачили, що більш нема, що брати,
Закрили двері і пішли із хати.
Кругом могили, дошки замість штор,
таким на Україні був голодомор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224958
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: Віталій Назарук