Перекликалася ріка і хмара
похмурим днем і хвилями хвилин...
Ховався смерк, осінній перестарок,
у ночі неминучий тихоплин,
а та низала зоряне намисто -
один по Однім падав метеор...
І місто причаїлось, мов навмисно
нависло неокресленістю форм.
Сторінки вулиць вдосвіт розлінує
холодне сонце, геть прогнавши лінь.
Спросоння, кволо, в ранок зазирну я -
змарнований, змарнілий - ще один...
Хтось занотує в цей відкритий зошит
часопис кроків, знехтувавши стиль.
Та як не я, то хто туди доточить
Про хмару і ріку? Й хвилини хвиль?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224820
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.11.2010
автор: Лариса Іллюк