Бабусине село. Хатинка,
Солома в стрісі вже стара.
Лелеки знов стрекочуть дзвінко
У місці спокою й добра.
Ось криниця, там воду брала,
Відро іржаве ще стоїть.
Я тут з бабусею співала,
У серці пісня та дзвенить.
А, он, де на старому ганку,
Руденька кицька муркотить.
І моя перша вишиванка,
За іконою в куті висить.
Садок з роками став старіший,
Тут перший вірш писала я.
Тут найсмачніші в світі вишні,
Найкраща пісня солов’я.
Он півники, жоржини, мальви,
Стільки яскравих, ніжних барв.
Колись хлопчина тут білявий
Мій поцілунок перший вкрав.
Бабусине село. Забута хата,
Сховала безліч сліз і втіх,
Я всюди буду пам’ятати,
Куточок радостей своїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2010
автор: Лана Ніжна