Набридло це життя, де вже немає світла.
Одна лиш темнота,одна лиш пустота.
Тобі немає місця в моєму світі,
В твоїх очах лиш темнота.
Із вуст твоїх злітають лиш пусті слова.
Винити тут мене … та це ж твоя вина.
Повір мене вже тут не буде,
Я йду туди, куди ти знаєш так.
Кричи, моли, повір-це марно.
Життя іде, а я іду із ним.
Усе міняє час,
Усе зриває вітер, змиває все вода.
І темнота іде у слід за світлом.
Повір у це, прийми це каяття.
Бо це лиш чорна полоса,
Твого буття,мого життя.
Повір, ще зійде сонце над тобою,
Згорить в тобі вся темнота.
Побачиш ти красу, відчуєш насолоду.
Але не зміниш те, що досі ти сама…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224105
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2010
автор: Taras-Жужик