Тепло у серці вже не гріє.
Листопад...І поволі тліє
на землі листя мертве
воно вчорашня жертва
за втрачене літо
за стоптані квіти.
Листопад зиму не пускає на поріг
і ніби добрий грудень занеміг.
Уся природа протирічить
оцій погоді. Їй ніби личить
цвісти і вічно зеленіти
і жити, жити, жити!
О як же хочеться тепла.
погода ця немовби я сама
запуталася в мріях, снах,
в реальності, а чи в казках?
Я так тебе не хочу відпускати
як осінь зиму ще не квапиться вітати
Знаю надії не стало
всерівно її в натовпі шукаю.
І так боюся показати,
що осінь ще не хоче помирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223906
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2010
автор: та що танцює з вітром