Демократія та клята
Пенсію все жре,
І не запита ніколи,
Як бідак живе?
М’ясо коштує третину,
Фрукти не купить,
На цукерочку дитині
Бабці не скопить.
Хоч не їж, не пий нічого,
Все одно – борги.
І коли вже з неба глянуть
На наш світ боги?
Боже, Боже, всі ми нищі,
Хоч робили вік.
І нікому не потрібний
Бідний чоловік.
У лікарні не підійдуть,
Ліків не дадуть,
Поки родичі із дому
Гроші принесуть.
І здоров’я, честь і совість –
Все має ціну.
Навіть мертвому невдасі:
«Плати за труну….»
Не ступнуть і без оплати
Вусом не ведуть…
Де ж та щира українська
«слов’янськая» суть?
Де гостинність? Де порядність?
Благодійність де?
І бездушне покоління
В країні росте.
«Все найкраще в світі дітям!» -
Лозунг цей старий
Крає серце бідним людям
В державі новій.
«Будем вільними, панове!» -
Майдан так волав.
Стали вільними ми знову
Від законних прав.
Право на життя у злиднях
Виборов народ…
Що обрали, те і маєм,
Ще й затулять рот…. Березень 2005 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223870
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Айрин 2010