Ми розминулись з минулим - ця тавтологія неминуча, то й навіщо тут її уникати?
(Юрій Андрухович)
***
дай мені трохи часу щоб
забути тебе...
забутись
загубитись
закритись
від болю
все це неправда і ніч ця мине,
а зорі погаснуть ще до світання
вже так непомітно ти
забудеш очі мої і
мить
пролетить
це немогло бути
так повинно було статись
я вигадав собі наше кохання
і клаптик світу
але все це тільки
омана
фальшивка
марення
правда?
будь ласка не мовчи!
будь ласка скажи хоч слово!
знову
кровоточать ріки і чайки
кружляють над трупом нашої мрії
я хочу тебе не любити
я хочу не бачити як ти
цілуєшся з вітром і
вдихаєш запах квітів, що
проростають з-під снігу
я хочу щоб ти дала мені трохи
часу і ненависті
якої нажаль немає у мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223225
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: Роман Штігер