Минає час. Ідуть роки.
З’являються нові гріхи.
І з кожним роком все ясніше, -
Що «зараз» треба, не «пізніше». –
Що треба зараз жить на повну,
Щоб мати щастя неповторне.
Що треба брати від життя
Не «проти», а завжди лиш «за».
Що треба щастя упіймати
І міцно кожну мить тримати.
Що завжди треба далі йти,
Щоб досягти колись мети.
Не треба думати багато.
Душі потрібно завжди свято.
І серце щоб не сумувало,
А радісні пісні співало.
Тому потрібно всіх навчити,
Як жити, вірити, любити,
Як радісно на світ дивитись –
Цьому не треба довго вчитись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223154
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: Анка