Місто, у якому я живу (короткодове, парадоксне, фарсове, ліричне слово)

до  журналу  Дніпро

Міняє  час  декор  із  року  в  рік,
Природа  стелить  стежки  хитрим  штибом.
Незмінний  мій  бетонний  оберіг
Проспектами  і  площами  прошитий.

Там  на  алеях  листя  неживе
Забите  людським  перекотиполем.
І  де-не-де  обличчя  промайне,
Що  чимось  буде  схоже  на  знайоме.

І  над  Дніпром,  над  схилами  крутими,
Де  особлива  кожная  зоря,
Порину  знову  у  безодні      рими
І  вирину  із  них  уже  не  я.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221230
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2010
автор: Quadro.Tony