Вір йому!
Першому
Ліпшому
ВИпадку.
Падай у ноги.
Цілуй їх.
Вони лише
Світлого неба
Торкалися
Правдою,
Доки прийшли
До тебе
Несподівано.
Вір йому!
Згадуй-но,
Як воно
Дикеє
Стукало.
Билося.
Не зупинялося.
Святом
Святого Пришестя
Здавалося.
І не здавалося.
Било по клавішах,
Струни здригалися,
Рвалися-гралися...
Де ж ті роялі?
В кущах поховалися?
Вір йому!
Першому
Ліпшому
Випадку.
Не обертайся.
Тримай його
Храбрістю.
Чуєш метеликів
лОскотно-лОскотних?
Так у долонях
Кохання кохається.
Не відпускай
Від себЕ
Випадковості.
Може,
Є істина
В несвоєчасностях?
Раптом,
Безглуздя
Опиниться долею?
Вір
У святїї його
Непричасності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220110
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2010
автор: Мія