Далека ніч. Вокзал. Перони.
Проймає холодом до нитки.
Прощанням втомлені вагони
Лишають в серці чорні мітки.
Годинник, колії зустрічні.
Чекання-кат, квиток додому.
І не назвеш, що пересічні,
І не назвеш «лише знайомі»…
По різні сторони від миті…
Я від вікна відвернусь вільно.
Виду подам, що не болить і
Вид зроблю, що дуже сильна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219688
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2010
автор: Марічка9