Не питай у неба про невдачу.
Ти у себе краще запитай.
Чом душа вiд болю гiрко плаче?
Не дiзнавшись на землi де рай.
Свiт пiзнавши- ти знайди дорогу
Ту, яка належить лиш тобi.
Крiзь невдачi, болi I тривогу
Ти здолай ii у боротьбi!
В боротьбi за щастя i кохання!
За бажання здiйснення мети!
Кожен день свiй - з вечора до рання
Ти достойно й легко мiг пройти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2010
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна