Обійми твої розкриті.
Платівка не гратиме вічно.
Зрадливого місяця світло
Як грим упаде на обличчя,
Та вже не сховає туги.
Цілуй наостанок стиха
Не зморщок проорані смуги-
Вкарбовані пам'яттю віхи.
Розкидані долею пастки,
Розтрощені часом пророцтва,
Віджиті строкаті маски,
Любові тривкі свідоцтва.
Дослухаю, стиснувши зуби.
Ти добре придумав, що краще
Покласти на музику муку -
Так менше вчувається фальші.
Платівка як місяць дотліє,
Накресливши голкою рану.
Впаду у обійми, як в мрію,
Яка уже сяйвом не стане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2010
автор: Ольга Кричинська