Не смійте мене любити,
У цьому нема потреби.
В обличчя я буду бити,
Кров й нерви я буду пити,
Кохання мені не треба!
Ти скажеш, що всі ми люди,
Одного і того ж хочем,
Кохані усі ми будем,
А день, лиш початок ночі...
Я крикну, що вже щаслива,
Закрию в усмішці очі.
І, може, повірю в диво,
Що ти лиш кохання хочеш...
Поверну назад обручку,
а де відшукати серце?!
Себе і тебе я мучу!
А в грудях уже не б'ється...
Не смійте мене любити!
А зустріч, усі зітхання
Сумні лиш і помилкові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218802
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: Олена Вільна