Не мовчи....
Я вип'ю з твоїх очей весь відчай
І співатиму ягнятам про те,
як вовки нашіптують колискову.
Місячними ночами,
знову і знову,
несинхронно доносять свій спів
до незбагненності.
І все залишалося би дико сірим,
Якби не метелики.
Ці малесенькі нічні створіння,
своїми обпеченими крильцями
мовчки кричать про те,
що їх місце під сонцем вистраждане,
тобто цілком заслужене.
І як би це не звучало банально,
колись все впаде на свої місця.
І це станеться до того,
як я вип'ю відчай з твоїх думок.
І залишу твої очі щасливими.
Тільки не мовчи, не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218801
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2010
автор: ІлюзіЯ