ну ось..кінець...нарешті тишина,
нарешті можу я спокійно лице вмити
і точно знаю - за кутом весна,
а значить треба далі жити!
я точно знаю - час настав НОВИЙ,
коли не той вже світом цим керує,
хто крав життя,
наш час святий,
тепер вже ми цей світ будуєм!
навколо діти, нерозумні всюди,
прокиньтеся! час діяти! творіть!
такі ж як ми навколо живуть люди,
а ви лише існуєте...ЖИВІТЬ!!!
проблемами, хоча б своїми, переймайтесь,
байдужими не будьте, вірте в слово!
по рівням людяності піднімайтесь!
і стійте, не йдіть не червоне!
червоне - то не тільки світлофор,
то також ваша негативна совість!
сприймайте те, що іноді вона говорить,
міняйте все, це тільки в вашу користь!
переміщаючись із пункту "Б" в пункт "А"
зверніть увагу на красу природи,
коли навколо сковує зима,
усю осінню золотаву вроду,
задумайся, ти ще живий,
і Бог зна скільки там тобі лишилось,
і крові в навівповний свій долий,
щоб через край життя полилось!
всі вічно напівповні, чи напівпусті,
і їм цього цілком всім вистачає,
запамятай, найважливіше у житті -
саме ЖИТТЯ, а не робота чи навчання...
вже зараз ти багато зрозумів?
вже зараз ти відчув свободу?
вітаю! ти не отупів!
людську зберіг в собі природу!
тепер забудь все, натисни рестарт,
почни нове життя - ЛЮДИНОЮ,
відчуй нестримний до життя азарт,
відчуй, що ти - частина світу
і поділися з ним новиною.
27.10.2010 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218659
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: Андрій Бутенко