Я на твоїх долонях засинаю клубочком
І втираюсь у скроні осередком блакиті
Розглядаю крізь сповідь невідновленість ночі
З тобою розчулена падаю у різноманітті.
Короткометражних марень надбання,
Ще чаклують прохолодні світанки.
Я нарешті себе збираю
І як соти вкладаю у рамки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218606
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Slonik