Побачиш зорі ніччю тихою,
Коли смеркається на світ.
Наповниш серце своє втіхою,
Що в нім спала вже сотні літ.
Лиш вгору глянь - і там вбачається
Усе незвідане, тайне...
Перед тобою розступається
Загадок море чарівне.
У нім палає все безоднею
В розмові з сонцем мовчазним.
І виявляється холодною
Зоря поетів визначних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218385
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: Олена Вільна